IT

Rimasero ancora una volta in silenzio l’uno accanto all’altro sulla terrazza, in cima alla montagna, e guardarono il gioco di colori nel cielo notturno. Sentirono il vento e lo scricchiolio occasionale delle lastre di ghiaccio che si accumulavano l’una sull’altra nell’oceano di fronte a loro. Le onde che scrosciavano ricorrentemente contro le rocce erano un basso mormorio sulla montagna, accompagnato dall’odore fresco del mare. 

  „Vinceremo?“ chiese Galbohei, senza staccare gli occhi dal bagliore del cielo.

EN

They stood side by side again in silence on the terrace, high up on the mountain, and watched the play of colo(u)rs in the night sky. They heard the wind and the occasional cracking of ice floes piling up on top of each other in the ocean in front of them. The waves that roared recurrently against the rocks were a low murmur up on the mountain, accompanied by the fresh smell of the sea. 

  „Will we win?“ asked Galbohei, without taking his eyes off the sky glow.

FR

Ils se tenaient à nouveau côte à côte en silence sur la terrasse, en haut de la montagne, et regardaient le jeu de couleurs dans le ciel nocturne. Ils entendaient le vent et, par moments, le craquement des blocs de glace qui s’amoncelaient dans l’océan devant eux. En haut de la montagne, les vagues qui se brisaient de manière récurrente sur les rochers n’étaient qu’un doux murmure, accompagné de l’odeur fraîche de la mer. 

  „Allons-nous gagner ?“ demanda Galbohei sans détourner le regard de la lueur du ciel.

EL

Στέκονταν πάλι ο ένας δίπλα στον άλλο σιωπηλοί στη βεράντα, ψηλά στο βουνό, και παρακολουθούσαν το παιχνίδι των χρωμάτων στον νυχτερινό ουρανό. Άκουσαν τον άνεμο και το περιστασιακό σπάσιμο των παγόβουνων που συσσωρεύονταν ο ένας πάνω στον άλλο στον ωκεανό μπροστά τους. Τα κύματα που βροντοφώναζαν επανειλημμένα στους βράχους ήταν ένα σιγανό μουρμουρητό πάνω στο βουνό, συνοδευόμενο από τη φρέσκια μυρωδιά της θάλασσας. 

  „Θα νικήσουμε;“ ρώτησε ο Galbohei, χωρίς να πάρει τα μάτια του από τη λάμψη του ουρανού.

JP

山の高いところにあるテラスで、二人はまた静かに隣に立って、夜空の色の戯れを眺めた。風の音と、目の前の海に積み重なった流氷が時折割れる音がする。岩に打ち付ける波の音は、山の上では低いせせらぎとなり、爽やかな潮の香りを伴っていた。 

  空の輝きから目を離さず、「勝てるかな」とガルボヘイは尋ねた。

NL

Zij stonden weer in stilte naast elkaar op het terras, hoog op de berg, en keken naar het kleurenspel van de nachtelijke hemel. Zij hoorden de wind en af en toe het gekraak van ijsschotsen die zich ophoopten in de oceaan voor hen. De golven die steeds weer tegen de rotsen ruisden waren een laag geruis boven op de berg, vergezeld van de frisse geur van de zee. 

  „Zullen we winnen?“ vroeg Galbohei, zonder zijn ogen van de hemelse gloed af te wenden.

PT

Voltaram a estar um ao lado do outro em silêncio no terraço, no alto da montanha, e assistiram ao jogo de cores no céu nocturno. Ouviram o vento e a ocasional rachadura de gelo a acumularem-se uns sobre os outros no oceano à sua frente. As ondas que trovejavam recorrentemente contra as rochas eram um murmúrio baixo na montanha, acompanhado pelo cheiro fresco do mar. 

  „Ganharemos?“ perguntou Galbohei, sem lhe tirar os olhos do brilho do céu.

PT-br

Eles ficaram novamente ao lado um do outro em silêncio no terraço, no alto da montanha, e assistiram ao jogo de cores no céu noturno. Eles ouviram o vento e as ocasionais rachaduras de gelo que se acumulam uns sobre os outros no oceano à sua frente. As ondas que trovejavam recorrentemente contra as rochas eram um murmúrio baixo na montanha, acompanhado pelo cheiro fresco do mar. 

  „Vamos ganhar?“ perguntou Galbohei, sem tirar os olhos do brilho do céu.

PL

Znowu stali obok siebie w milczeniu na tarasie, wysoko na górze, i patrzyli na grę kolorów na nocnym niebie. Słyszeli wiatr i od czasu do czasu trzask pękających kry lodowych piętrzących się jedna na drugiej w oceanie przed nimi. Fale, które co jakiś czas uderzały o skały, były na górze niskim szmerem, któremu towarzyszył świeży zapach morza. 

  „Czy zwyciężymy?“ – zapytał Galbohei, nie odrywając wzroku od blasku nieba.

RU

Они снова стояли рядом друг с другом в тишине на террасе, высоко на горе, и наблюдали за игрой красок в ночном небе. Они слышали ветер и периодический треск льдин, нагромождающихся друг на друга в океане перед ними. Волны, то и дело разбивающиеся о скалы, доносились до горы негромким рокотом, сопровождаемым свежим запахом моря. 

  „Победим ли мы?“ – спросил Галбохей, не отрывая взгляда от небесного светила.

CS

Znovu mlčky stáli vedle sebe na terase vysoko na hoře a pozorovali hru barev na noční obloze. Slyšeli vítr a občasné praskání ledových ker, které se na sebe vršily v oceánu před nimi. Vlny, které se opakovaně rozbíjely o skály, nahoře na hoře tichounce šuměly a doprovázela je svěží vůně moře. 

  „Vyhrajeme?“ zeptal se Galbohei, aniž by spustil oči ze záře oblohy.

TR

Dağın tepesindeki terasta yine sessizce yan yana durdular ve gece gökyüzündeki renk oyunlarını izlediler. Rüzgârın sesini ve önlerindeki okyanusta üst üste yığılan buz kütlelerinin ara sıra çıkardığı çatırtıları duydular. Kayalara çarparak tekrar tekrar kükreyen dalgalar, denizin taze kokusu eşliğinde dağın tepesinde alçak bir mırıltıya dönüşüyordu. 

  „Kazanacak mıyız?“ diye sordu Galbohei, gözlerini gökyüzünün ışıltısından ayırmadan.

ES

Volvieron a estar uno al lado del otro en silencio en la terraza, en lo alto de la montaña, y observaron el juego de colores en el cielo nocturno. Oyeron el viento y el ocasional crujido de los témpanos de hielo que se amontonaban en el océano frente a ellos. Las olas que rugían recurrentemente contra las rocas eran un murmullo bajo en la montaña, acompañado por el fresco olor del mar. 

  „¿Ganaremos?“, preguntó Galbohei, sin apartar los ojos del resplandor del cielo.

ZH

他们又在高处的露台上静静地站在一起，看着夜空中的色彩游戏。他们听到了风声和浮冰在他们面前的海洋中相互堆积的偶尔的破裂声。经常性地撞击岩石的海浪在山上发出低沉的杂音，伴随着清新的海味。 

  „我们会赢吗？“加尔波黑问道，眼睛没有离开天空的光辉。

AR

وقفوا جنبًا إلى جنب مرة أخرى في صمت على الشرفة العالية على الجبل وشاهدوا تلاعب الألوان في سماء الليل. لقد سمعوا صوت الرياح وتصدع عارض للجليد الطافي المتراكم عالياً في المحيط أمامهم. كانت الأمواج ، التي كانت تتصاعد مرارًا وتكرارًا على الصخور ، بمثابة همهمة خافتة على قمة الجبل ، مصحوبة برائحة البحر المنعشة.

سأل جالبوهي ، وهو لا يرفع عينيه عن الوهج السماوي: „هل سنفوز؟“

KO

그들은 산 위의 테라스에서 다시 말없이 나란히 서서 밤하늘의 색놀이를 바라보았다. 그들은 바람 소리와 이따금씩 앞쪽 바다 높이에 쌓인 빙원이 부서지는 소리를 들었습니다. 반복적으로 바위에 부딪히는 파도는 산꼭대기에서 희미한 속삭임과 함께 상쾌한 바다 냄새가 났다.

„우리가 이길까?“ 갈보헤이는 하늘빛에서 눈을 떼지 않고 물었다.

UKR

Вони знову мовчки стояли пліч-о-пліч на терасі високо на горі й спостерігали за грою фарб на нічному небі. Вони чули вітер і час від часу тріск крижин, що згорнулися високо в океані попереду. Хвилі, що неодноразово гуркотіли об скелі, були слабким дзюрчанням на вершині гори, супроводжуваним свіжим запахом моря.

«Ми переможемо?» — запитав Ґальбохей, не відриваючи очей від сяйва неба.

«Ми маємо перевагу», — відповів Еремідес. «Ми знаємо ціну свободи і не хочемо її втрачати. Ми знаємо дружбу і не відмовимося від неї. Ми знаємо любов і хочемо мати можливість любити й далі».

HI

वे एक बार फिर से पहाड़ के ऊपर छत पर एक साथ खामोशी से खड़े हो गए और रात के आसमान में रंगों का खेल देखा। उन्होंने हवा को सुना और कभी-कभार बर्फ के फटने से आगे समुद्र में ऊंचा ढेर हो गया। लहरें, जो बार-बार चट्टानों से टकराती थीं, पहाड़ की चोटी पर समुद्र की ताजा गंध के साथ एक फीकी बड़बड़ाहट थी।

„क्या हम जीतेंगे?“ गलबोही ने आसमान की चमक से अपनी आँखें नहीं हटाते हुए पूछा।